Родимки

Затихла печаль, а я ніби знову чекаю на тебе
Твій погляд пустеля, мій погляд любові океан
Згорала щоночі, вдивлялась в холодну, засніжену стелю
Світанки самотні стрічала, пила гіркий туман
Чому знову плачу?
Мабуть через тебе
Отрутою стали твої вуста

Цілуй мої родимки
Пиши на запʼясті моє імʼя
Цілуй мої родимки
Солодка love story моя
Так гірко і солодко
Побути з тобою тільки в снах
Цілуй мої родимки
Шкода, що ця казка
Написана не про нас

Чому, кохання наше неможливе?
Пробач! З тобою поруч я вразлива
Як відпустити тебе я не знаю
Та, щоб забути життя буде мало
Скажи, чому так хочеться кричати?
Прошу! Давай не будемо мовчати
Щоб зберегти той цілунок останній
Твоє останнє прощай

Чому так буває? Любов помирає
Отрутою ранять твої слова

Цілуй мої