Знов вечір в місті догорає,
Мене до тебе пригортає,
Лишивши біль увесь старий,
Відкриєм двері світлих мрій.
Минула довга та розлука,
Я знов тримаю твою руку,
І все як наче в перший раз,
Сьогодні все лише для нас.
А там, де ми, цвітуть каштани,
Загою я всі твої рани.
У вечір теплий та ласкавий
Довірся просто ти мені.
Я поруч тут, я знов з тобою,
Тебе закрию я собою.
Тепер історія це наша,
Свій спокій в ній душа знайшла.
Ми йдем повільно містом сонним,
Де кожен крок нам так знайомий,
І вечір цей такий казковий
Нас огортає знов і знов.
Я задивляюсь в твої очі,
Як їх чекав я дні і ночі,
Мені сьогодні це не сниться,
До тебе я знайшов свій шлях.
А там, де ми, цвітуть каштани,
Загою я всі твої рани.
Залиш минуле в стороні,
Довірся просто ти мені.
Я поруч тут, я знов з тобою,
Тебе закрию я собою.
Тепер історія це наша,
Свій спокій в ній душа знайшла.
Я не віддам тебе нікому,
Ми подолали довгу втому.
Ти все, що я шукав усюди,
І щастя з нами вічно буде.
На самоті
Цвітуть каштани.
Довірся просто
Ти мені.
