Упасти на матрааац
Будинки коробки
І я б тебе ударив, але якось не з руки
Розсічені думки, горить ультрамарин
Витрушуй мене всього, як пір'їни із перин
Цей вітер як душа, це тіло наче пил
І вихор нас з тобою підіймає до хмарин
Відмотую назад, німіє все лице
Ми рухаємсь по колу, не зламати це кільце
Кач-кач, качались качєлі
І качався весь світ
Де ти? Де ти, де ти, де ти моє дитинство
Дозріли усі, ну а я - пустоцвіт
Тополі тополі, березові бруньки
Я хочу обійняти, але якось не з руки
І ти така уся, і я такий не весь
Ти кажеш, де присядемо, а я кажу хоть здєсь
Хоть здєсь а може там, хоть 100 хоть 200 грам
Мала, нє дєлай нєрви, настроєніє Вандам
Кач-кач, качались качєлі
І качався весь світ
Де ти? Де ти? Де ти? Де ти
Моє дитинство
Дозріли усі, ну а я - пустоцвіт
