Зачекай, я не забуду, не питай,
О котрій буду, відчини
І залиш відкриті двері.
Завари смачної кави аромат,
Полон уяви, я несу
Тобі усю свою любов.
Я подарую знов ромашки білі
І погляну в твої очі,
Мурашки по твоєму тілі,
Я їх зірвав і скоїв злочин.
Подарую знов ромашки білі,
Їх заплела у свої коси,
Я точно знаю, ти одна у світі,
Я з тобою щастя сльози.
Обійму і скажу тихо, що люблю
Тебе, і лихо омине,
І будем разом ми щасливі.
Ніжна ти, як ті ромашки, квітнеш ти,
Солодко пахнеш, я зберу
На устах увесь нектар.
Я подарую знов ромашки білі
І погляну в твої очі,
Мурашки по твоєму тілі,
Я їх зірвав і скоїв злочин.
Подарую знов ромашки білі,
Їх заплела у свої коси,
Я точно знаю, ти одна у світі,
Я з тобою щастя сльози.
Я подарую знов ромашки білі
І погляну в твої очі,
Мурашки по твоєму тілі,
Я їх зірвав і скоїв злочин.
Подарую знов ромашки білі,
Їх заплела у свої коси,
Я точно знаю, ти одна у світі,
Я з тобою щастя сльози.
Я точно знаю, ти одна у світі,
Я з тобою щастя сльози.
