Маленька я
Сказала б собі дорослій
Не припиняй вірити у дива
Ні коли літо, ні коли осінь
Доросла я,
сказала б собі маленькій
В світі багато-багато зла
Не втрать своє світло руденьке
На повторі знову ті ж самі слова
Й коли я доросла й коли були мала
Най йдуть літа
Не припиню вірити у дива
Най думки формують ці дивні слова
Й коли я маленька і коли зросла
Я б не змогла
Без віри знайти ту стежку що мене вела
Вірте люди у дива
Най душа пісні співа
Бо темрява
Дуже слабка, коли віра жива
Тихесенько
Десь під ковдрою свої думки
Маленька я
Записала собі дорослій в голові…
Що вірити вірити не припиняй, я
Й не знала що допоможе це
Відкрити моє серце
Що впало в море хоч і озерце
Ти моя віра, ти моя сила,
Ти - моя дитина
Я завжди для тебе буду наївна
Ти - немов мої сліди
Ти моя віра, ти моя правда
Ти - те що я хотіла бачити
Колись у дитинстві, коли була малою
Тепер я пишаюсь тобою…
Вірте люди у дива
Най душа пісні співа
Бо темрява
Дуже слабка, коли віра жива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
