Несумная

Несумна я, несумна
Мені правда коле очі
Коли те, що хочу, з тим, що є, не співпада
Не співпада й не співпада
Мовчазна я, мовчазна
Коли снігом вже накриє
Я завию, як я вмію, так і розкажу
Я розкажу де я лежу

Ще не встала в небі зоря —
Я вже знала, яка доля моя
Я зростала в чорнім яру
Де народилася, там і помру
Мені знову дали сім днів
Щоби за них ти мене полюбив
Я із них проплакала п‘ять
Шостий спала, сьомий — пішла гулять

Несумна я, несумна
Просто нібито невчасна
Віють вітри, мелють млини — міряють життя
Але не мною, я не знаю
І несумна, і несумна
Моя музика душевна
Так здається, як торкнеться до очей
Краса
Й нова весна розбудить серце моє