Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.
А за ним - наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.
Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові - чобітки.
Павлик шапочки не має,
Гнат - ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.
Діти шепчуть: «Ой, якби ж то
Миколай нас не забув!
Ой, якби ж то й нашу хату
Він відвідав, не минув.
Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібне до життя».
І зітхає Ангелятко -
Й сумно так Святий сказав:
«Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.
Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
Для дітей в сільських хатах».