Я в світ прийшов із маминого слова,
Пробився, наче із яйця, пташа.
Та наді мною шкаралуща нова -
І в ній тепер живе моя душа.
То - космосу яйце. Я бачу в ньому
Вогненні тріщини, коли заграє грім,
Та не дійду ніколи до пролому,
Що міг би стати виходом моїм.
Вертаюся до рідного порога,
Будую над собою укриття...
Від матері до матері дорога -
Це просто називається - життя!