І ця мелодія моя
Знов розриває мою душу
Яку створив для себе я
Яку вже слухати не можу
І все про горе, про біду
Я сиджу знов і текст пишу
Про те, як в світі все жорстоко
Про те, як людям одиноко
Я жив, бродив по світі цьому
Потиху сходили роки
Я не тримався свого дому
Хотів побачити світи
Не встиг я добре озирнутись
Як молодість пройшла
Хотів назад я повернутись
Та вже не вернеш, от біда
І ця мелодія моя
Знов розриває мою душу
Яку створив для себе я
Яку вже слухати не можу
І все про горе, про біду
Я сиджу знов і текст пишу
Про те, як в світі все жорстоко
Про те, як людям одиноко
Я сиджу знов і напишу
Вже скоро текст де без біди
Де в кожнім слові я люблю
Буде достатньо теплоти
Де в серці в кожному добро
Де вже немає самоти
Щоб не приходило це зло
Щоб більше було доброти
І ця мелодія моя
Знов розриває мою душу
Яку створив для себе я
Яку вже слухати не можу
І все про горе, про біду
Я сиджу знов і текст пишу
Про те, як в світі все жорстоко
Про те, як людям одиноко
І ця мелодія моя
Знов розриває мою душу
Яку створив для себе я
Яку вже слухати не можу
І все про горе, про біду
Я сиджу знов і текст пишу
Про те, як в світі все жорстоко
Про те, як людям одиноко
