Я зніму для тебе сторіз,
Безлюдні і сумні,
Там нема дівчат на фоні,
Так паршиво на душі.
Я зніму для тебе сторіз,
Нагадаю, що живий,
Ти дарувала мені зорі,
А я тебе відпустив.
Скільки людей ходять по місту
і ми обираємо серед них,
В пошуках свого життєвого змісту,
Пройшла вже тисячна мить.
Може колись ти мене і забудеш,
Ще трішечки потерпи,
Хтось інший подарує тобі квіти,
А мені треба далі йти.
Я зніму для тебе сторіз,
Безлюдні і сумні,
Там нема дівчат на фоні,
Так паршиво на душі.
Я зніму для тебе сторіз,
Нагадаю, що живий,
Ти дарувала мені зорі,
А я тебе відпустив.
Не зберегли те, що ми мали,
Ломали стіни завжди і ми,
Та і взагалі, чи дісно кохали,
Чи пограли і знов розішлись.
Як навесні лід швидко розтане,
Забере все з собою вмить,
Так одиноко і гірко настане,
Нам обом, раптом, на душі.
Я зніму для тебе сторіз,
Безлюдні і сумні,
Там нема дівчат на фоні,
Так паршиво на душі.
Я зніму для тебе сторіз,
Нагадаю, що живий,
Ти дарувала мені зорі,
А я тебе відпустив.
