Вона серед цих людей одна
Хто мій спокій тихо вкрав
Без неї б заблукав
Ніби тінь серед дзеркал
Вона ніби тихий океан
Де ні берега ні дна
Без її тепла
Більше я не засинав
Вона серед цих людей одна
Хто мій спокій тихо вкрав
Без неї б заблукав
Ніби тінь серед дзеркал
Вона ніби тихий океан
Де ні берега ні дна
Без її тепла
Більше я не засинав
Схожа на гріх схожа на сон
Чув її сміх і тану знов
Завмер цілий світ на мить
І я тоді мовчав
Так закохано дивився і її вивчав
Вона серед цих людей одна
Хто мій спокій тихо вкрав
Без неї б заблукав
Ніби тінь серед дзеркал
Вона ніби тихий океан
Де ні берега ні дна
Без її тепла
Більше я не засинав
З нею я палав як метеорит
Скільки б я не падав не перегорів
Може так буває в коханні
Що тепер від неї я п'яний
Закохатись в неї мабуть це ризик
Знає всі мої погані риси
В телефоні знову і це так бісить
Але вона
Вона серед цих людей одна
Хто мій спокій тихо вкрав
Без неї б заблукав
Ніби тінь серед дзеркал
Вона ніби тихий океан
Де ні берега ні дна
Без її тепла
Більше я не засинав
