Прикро, що я непомітно
лишився сам.
Дивно, що я на відмінно тримав удар.
Де та "кохана", а тобі все ще мало?
Все даремно,
після восьмої вже темно.
Ти ж то знаєш, що не так,
все бачиш, ну й ти дивак,
тоді чому ти досі чекаєш її?
Я б попросив,
та мені не допоможуть,
нема вже сил.
Це що виходить, я такий, як всі?
Любов, безсилля — це я насильно.
Йду по любові надто імпульсивно?
Роками невже себе душив своїми ж руками,
а треба було бігти звідти ногами?
Чому ніхто не підказав?
Якби я тоді це знав,
я тоді б у себе не питав, ну...
Де та "кохана", а тобі все ще мало?
Все даремно,
після восьмої вже темно.
Ти ж то знаєш, що не так,
все бачиш, ну й ти дивак,
тоді чому ти досі чекаєш її?
Все даремно, все даремно,
я знаю — все даремно.
Все даремно,
я знаю — все даремно,
я знаю — даремно.
