Тихими кроками, в кімнату спогади
Окутали все моє серце,сльози в люстерці,
Їх не побачиш ти,
Так горіла свіча одинока,
Наче знає, що теж колись догорить,
Навіть в темряві тиша замовкла,
І не спитає знов де ми?…
А ми на березі любові залишились
В першому подиху осені
Рідні такі і чому чужі
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились
В першому подиху осені
Рідні такі ті дві душі
В тому останньому погляді
Думаєш я б змогла, думаєш ти би зміг
А очі не вміють мовчати, не можуть ховати
І це наш спільний гріх
І тепер наші ночі як сповідь
Та почує її лиш сірий дощ
Ти в минулому мій а я твоя
І знову там тримає щось
А ми на березі любові залишились
В першому подиху осені
Рідні такі і чому чужі
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились
В першому подиху осені
Рідні такі ті дві душі
В тому останньому погляді
