Заховається стомлене сонце за чорнії гори
Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори
Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї
Засинає натруджений день, сон прийде на поріг
У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я
Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я
Поміж зустрічами й розлуками ти вже тішишся онуками
І так само, чомусь по-дитячому, віриш у сни
Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову
Між тривогами в пошуках щастя летіли години
День за днем пролітали літа, час рікою пробіг
Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися
На святий і гостинний батьківський поріг
Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову
Пробач одну цю пісню трішечки сумну
Літа невпинно пролетіли
Пробач одну оту найпершу сивину
Що голову твою покрила
Пробач мені комусь присвячені пісні
Я їх співаю знову й знову
Пробач мені, що я прихожу лиш у сні
А ти співаєш тиху колискову
