Сама не подумала нащо
Пішла і, забувши про літо
Не вернешся більше нізащо
Повернеш назад усі квіти
Літала, не думала, в безвісті
Чекала повернення раю
Сумними думками тверезості
П'яніла від чорного чаю
Ще так далеко до зими і до морозів
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?
Ще так далеко до весни або до літа
І, може, хтось, але не я, подарить квіти
Жодної битви не виграла
Кохання з війною зрівнявши
А ти сама себе із дому вигнала
У душу нічого не взявши
Такого чудового літа
Давно вже в мене не було
Цілий світ хотів тобі подарити
А ти його просто не чула
Я цілий світ хотів тобі подарити
А ти його просто не чула
Ще так далеко до зими і до морозів
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?
Ще так далеко до весни або до літа
І, може, хтось, але не я, подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти
Подарить квіти!
Ще так далеко до зими і до морозів
Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози?
Ще так далеко до весни або до літа
І, може, хтось, але не я...
