І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня
Між нами досі тишина
Ми зруйнували те, що збудували
У вічних пошуках тепла
Шукали те, що ми і так вже мали
І ось на тій самій зупинці
Тепер ми сидим поодинці
Поводим себе як чужинці
Що звикли наодинці
Проводити кожну суботу
Зрання спішучи на роботу
Лише б не відчути самоту
Й забути про турботу
І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня
І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня
Як з'ясувалось ми шукаємо тих
Хто вже є поруч з нами, попри негаразди
І втративши таку людину на мить
Ми розуміємо, хто був важливішим щоразу
Кричу тобі кричу
А ти не чуєш мабуть вже мого кличу
Лечу і знов лесу
А ти напевно думаєш що знов втечу
І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня
І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня
