Гранітні обеліски, як медузи
Повзли, повзли і вибилися з сил —
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил
Мільярди вір зариті у чорнозем
Мільярди щасть розвіяні у прах
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах
Коли б усі одурені прозріли
Коли б усі убиті ожили
То небо, від прокльонів посіріле
Репнуло від сорому й хули
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ — одна суцільна рана
Уже від крові хижіє земля
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд
І їх прокльони, злі й несамовиті
Апостолів злочинства і облуд!
Коли б усі одурені прозріли
Коли б усі убиті ожили
То небо, від прокльонів посіріле
Репнуло від сорому й хули
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил...
