За вікном вже давно не осінь
У вітринах зимовий сезон
Ні про що вже ніхто не просить
Не збувається віщий сон
Тане, тане в долонях сніжинка
Зібраний холодом дощ
Запечалена трішки, красива жінка
Загубилась посеред площ
Сумніви всі розлітаються
Їм властиво це завжди
А ми на одинці залишимось
Є про це галереї картин
Тане тане розгублений вечір
І вбирається в Prado ніч
А вона свої руки на плечі
Не мені покладе, ні
За вікном вже давно не осінь
У вітринах зимовий сезон
Ні про що вже ніхто не просить
Не збувається віщий сон
Сумніви всі розлітаються
Їм властиво це завжди
А ми на одинці залишимось
Є про це галереї картин
Сумніви всі розлітаються
Їм властиво це завжди
А ми на одинці залишимось
Є про це галереї картин
