Дистанція

Темрява, холод спокуси
Звірине нутро у кожному русі
Багато мінусів. Мало плюсів
Але більше я нічого не боюся

Позбувшись провини
Що скувала мої руки
Ніхто мене не спинить
Лише так можу вдихнути

Твою отруту що є сили
Тобі лячно, пір'я як чорнила
Ще не знаєш що за ним убито
Мною, щоб усе змінити

Розібʼюся на мільйони мілких гранул
Ти все знаєш, чого прагнеш, чого прагну
Я гублюся, всі світлини всі моменти
То для тебе було лиш експериментом

Не обійти думок про перспективи
Характер структури між "зверхня" й "примхлива"
Не можу знайти середини в довірі
Або вірю всім, або всі лицеміри

Не можу знайти в текстах середини
Ці пісні про звірів чи про сутність людини?
Не знатиму, доки мій час тут не сплине
Гадаю, це відповідь не в повній мірі

Так незграбно дивишся
На приголомшені обличчя
Не збагнеш що сам такий
З захопленням пірнеш у відчай

В оточенні пальців
Що вказують в мене
Намагаюсь дистанцію
Тримати із землею