Я прошу, лиш, мила ти признайся
Звідки в тебе ці чари?
Чому про них ти мовчала
Хоча нам слів вистачало?
Прошу лиш мила, ти признайся
Звідки в тебе ці чари?
Між тих дворів все гуляли
По вулицям і кварталам
Нехай ніч розкидає всі сторонні проблеми
І опліч ми зустрінемо ранкове небо
І хай ніч розкидає нас між тих зірок
Нехай ця ніч буде кращим моментом
Для нас двох
Я тобі кричу
Де ти є? Де ти є? Де ти є?
Де ти є? Де ти є? Де ти є?
Я для тебе небо розмалюю у колір твоїх очей
Всі зірки запалають, і не треба ночей
Я для тебе напишу найкращу пісню в житті
Тільки признайся мені, ти признайся мені
Я для тебе небо розмалюю у колір твоїх очей
Всі зірки запалають, і не треба ночей
Я для тебе напишу найкращу пісню в житті
Тільки признайся мені, ти признайся мені
Я пам'ятаю з тобою двадцять сімнадцять наш
Признався у коханні я, а ти не змогла
Мені плювати на погоду, хоч там сніг і град
Так закохався, що й не знав, де ті тормоза
Сміялись з моїх тупих жартів, зовсім не смішних
Тоді я зрозумів, що не один я любив
Твій ніжний голос, дарував мені тепло в душі
Та тільки один знав, що ти любиш ландиші
Я тобі кричу!
Де ти є? Де ти є? Де ти є?
Де ти є? Де ти є? Де ти є?
Я для тебе небо розмалюю у колір твоїх очей
Всі зірки запалають, і не треба ночей
Я для тебе напишу найкращу пісню в житті
Тільки признайся мені, ти признайся мені
Я для тебе небо розмалюю у колір твоїх очей
Всі зірки запалають, і не треба ночей
Я для тебе напишу найкращу пісню в житті
Тільки признайся мені, ти признайся мені