Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
Він у обіймах ховає ту квітку
Від зливи і вітру.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
В його руках відчуває кохання,
Достатньо світла.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
Він у обіймах ховає ту квітку
Від зливи і вітру.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
В його руках відчуває кохання,
Достатньо світла.
Так буває лиш раз в житті,
Коли кохання шукає двох,
Щоб зрозуміти, що саме ті
Знайшли свою любов.
Обіймає так, як ніхто ніколи.
Разом, коли радість чі горе коле.
Іноді так бракує слів,
І хочеться кричати на весь світ.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
Він у обіймах ховає ту квітку
Від зливи і вітру.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
В його руках відчуває кохання,
Достатньо світла.
Тут не виникає питань,
Чи кохання це назавжди.
Все зрозуміло і не питай,
Така щаслива не була ні з ким.
Обіймає так, як ніхто ніколи.
Разом, коли радість чі горе коле.
Іноді так бракує слів,
І хочеться кричати на весь світ.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
Він у обіймах ховає ту квітку
Від зливи і вітру.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
Він у обіймах ховає ту квітку
Від зливи і вітру.
Вона для нього як квітка
Ніжна й тендітна.
В його руках відчуває кохання,
Достатньо світла.
