Пачуствуй, дома полна коробочка фламастеров.
Полностю покрасить стєни ілі просто фразами?
Істіна в словах, ілі в пустом пространствє, ааа?
Принімать проблему, ілі прожить просто так.
Всі падтєксти чуствуються, но
Большинство — лож, мой друг.
Це я сошол с ума, ілі всі вакруг?
Істіна со спокойствієм в душе,
Істіна — це спокойствіє вообще.
Ліхо все соєдінив в одну цепочку логічєску,
С полним тєкстом зайде в твою комнату лох апатіческий (лох).
Ти не сможеш двигаться, а він все разруше вокруг,
Раскидає тєкст і ти проснешься їбанутим, друг.
Тепер прохожий наблюдає
Уривки фраз на кірпічі.
Де на землі? вєк! вак! мітасов!
Хотів сподобатись тобі.
За спиной стоїть сідий помошнік,
Кажду фразу він, то єсть я, чуствує на ощупь.
Шепче тіха на уха мені інформацію:
«Послє смєрті приглашаю вас в мій дом на фраз дєгустацію».
Желєзним зерном, ржавим, повреждєн мозг.
Мої мислі на стєнах, читай і чуствуй, необ’яснімий лоск.
Грусть — злость, справєдлівость — отчаяніє.
Разламать би все вакруг, а послє випить чаю.
Грусть — злость, справєдлівость — отчаяніє.
Разломать би все вакруг, а послє випить чаю.
За спиной моєй стоїть сідий старець,
І на уха він, то єсть я, приглаша мої мислі на танець.
З ума зійшов і був помічен,
А після кинутий в жовтий дом.
Він щастя ждав, толкая спітчі,
А получив лиш свій укол.
Тепер прохожий наблюдає
Шматками фрази на стіні.
Де на землі? вєк! вак! мітасов!
Хотів сподобатись тобі.
