Він відкрив її серце так швидко і ніжно.
Оп'янив душу ніби солодким вином.
Вона не відчувала такого раніше.
І він зрозумів, що вона одна на мільйон.
В руки його падала,
Падала.
Ой, падала зоря у полі,
Там кохання розділили двоє.
Ой, падала із неба зірка,
І на щастя кричали "Гірко".
Ой, падала зоря додолу,
Вона не повернеться додому.
Падала зоря на плечі
У той теплий осінній вечір.
Падала, падала, падала, падала
В його обійми знову.
Падала, падала, падала, падала,
Не повернусь я додому.
Падала, падала, падала, падала
В його обійми гарячі.
Падала, падала, падала, падала.
І кружляла фата аж до самого рання.
І від поцілунків боліли вуста.
Він так її обіймав, ніби бачить востаннє.
А вона розквітала, як тепла весна.
В руки його падала,
Падала.
Ой, падала зоря у полі,
Там кохання розділили двоє.
Ой, падала із неба зірка,
І на щастя кричали "Гірко".
Ой, падала зоря додолу,
Вона не повернеться додому.
Падала зоря на плечі
У той теплий осінній вечір.
Падала, падала, падала, падала
В його обійми знову.
Падала, падала, падала, падала,
Не повернусь я додому.
Падала, падала, падала, падала
В його обійми гарячі.
Падала, падала, падала, падала.
А він коханням окутав,
Тільки для нього розкута я.
Ми по одному маршруту
Під сонцем і в холоді лютім.
Він носить квіти додому,
Наспівує нашу знайому
Про те, як нам падали зорі,
Про те, що не скажем нікому.
А ну давай, Жорик!
Падала, падала, падала, падала
В його обійми знову.
Падала, падала, падала, падала,
Не повернусь я додому.
Падала, падала, падала, падала
В його обійми гарячі.
Падала, падала, падала, падала.
