Я там

Все частіше я не на виду.
Я там, де вірші мене не найдуть.
Я так стомився буть як на вітрині,
тому мене влаштовує тут навіть три ні.

Все частіше мене десь нема.
Я там, де в тиші гуляє туман.
Ніколи не сподобаюсь всім я,
того мій вибір — це сім’я.

Не знайдеш мене, не шукай.
Я там, де вірять у мене завжди.
Я з тими, хто не махає «прощай»
після слів «мене ти зажди».

Я там, де друг мій за спиной
буде на моїй стороні.
Я з тими, хто в біду буде зі мной
і буде пам’ять більше, як сорок днів.

Я там, де раді бачить мене, навіть коли я нестерпний, як злий сусід.
Я там, де раді бачить мене, навіть коли я приїхав на тролейбусі.

Я з тими, хто зі мною запізнюється на потяг.
Я там, де й на мене лишають шматок на потім.
Я з тими, хто зі мною, як кажуть, на одній ноті.
Я там, звідки багато хто, на жаль, уже давно втік.

Я там, звідки чуєш ти мій голос на біті.
Я з тими, в кого боляче зробить немає на меті.
Я там, де поряд ті, з якими не лякає заметіль.
я з тими, хто підтримає, навіть як м’яч не залетів.

Я не там, де за столом вдома розпускають руки.
Я не з тими, хто безрукому буде казать «безрукий».
Я не там, де твій базар так поміняли брюки,
що ти звеш мене не в гості тепер, а бронюєш букінг.

Я не там, де люди думають лише за свій навар.
Я не з тими в кого надпис тоді був тільки NO WAR.
Я не там, де в твому ліжку кожен день якась нова.
Не з тими, кого так і не навчила Друга світова.

Я не там, де замість того щоб віддать, ти хочеш вкрасти.
Не з тими, хто, як і кинуть курить, не зміг кинуть «Басту».
Я не там, де хтось життя віддав, щоб не вбивали нас тут,
поки ти критикував його за цей повільний наступ.

Я не там, де кожен сам за себе. Разом — сила ми.
Я не з тими, хто привик не своїми силами.
Я не там, де п’яний за кермом ти сів і рушив.
Я не з тими, хто музон мій слухає, ніби в берушах.