У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Яких я не відкриваю тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити
Трошки більше, ніж навхрест
Зав'язались вузлики
І не розірвати, і не розв'язати
Доторкнутись до зіниць
Я навік в тобі застиг
Все це так спонтанно
І чомусь банально
Знати, думати
Себе побачити зі сторони
Можливо
Все в житті можливо
У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Яких я не відкриваю тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити
З двадцять другої весни
Я закину свої принципи
Це буває рідко, але так помітно
Друзі всі здуріли мов
Всіх понесло на любов
І ніхто не вправі
Тут вже ніхто не вправі
Стримати чи зупинити
Це ж нормально
Треба бути нам
Якось жити нам
У тобі так багато сторін
Я просто не розумію
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей
Яких я не розумію
Я просто не відкриваюсь тобі
Бо це все може вбити
Тебе це може вбити
Тебе це може вбити
Тебе це може вбити
Тебе це може вбити