Вони чують лиш моє імʼя з безодні
Нас відносять хвилі наче ми у морі
Вони бачать тільки те що є назовні
Серед сотень нерозказаних історій
Лови мою
Я не золота дитина сімʼя не була багата
Та відчув у повній мірі турботу мами і тата
Бо віддали мені все що могли лиш тільки віддати
Вчили падати і мати над долею свою владу
Стану кимось аби ви могли пишатись
А я памʼятаю братиків декількох вже нема ти
Можеш все життя вести разом з ними повільний батл
Та нема в мене більше впевненості що чекає завтра
Виділятися помилкою програми
Йти до дому із синцями й розсіченими губами
Мабуть та перевірка тоді залишила мені шрами
І ми ржали потім просто й курили за гаражами але
Не лажали лиш ті хто не намагались
А нас хлібом не корміть тільки дайте зчинити галас
І ми мали все що треба нам було щоб посміхатись
Мати що тобі розповісти зараз
Вони чують лиш моє імʼя з безодні
Нас відносять хвилі наче ми у морі
Вони бачать тільки те що є назовні
Серед сотень нерозказаних історій
Лови мою
Нам відкривається все колись та біда
Мабуть в тому коли пізно дізналися, а не рано
Що клан дайк густонаселений там лиш тебе нема
І життя ніби путана і в принципі не фонтан
Обʼєктиви телекамер показують цілі драми
Ідеальні панорами обрізані по бокам
І не потрібно тобі знати що робиться на окраїні
Наративи неправильні кредо інфоциган
Нас з братом ти не розділиш як атом
Поки шпіндюки під кратомом фе..Рарі під хатою
Не мають де спати це реалії натовпу
Що далі здогадуюсь все тільки не те нам
Гладять політики пузо поки під сракою крузер
Бідненький мусор на лапу бере лиш вийшовши з вузу
Пру собі далі а хулі у мене вулична туса
Не в мому дусі як пусі плакатись вам
Вони чують лиш моє імʼя з безодні
Нас відносять хвилі наче ми у морі
Вони бачать тільки те що є назовні
Серед сотень нерозказаних історій
