Тиша навкруги, і туман лягає
димом до трави. Він іще не знає,
що прийде мороз й люті хуртовини —
заморозять все, без почуття провини.
Крізь густий туман я прийшов до тебе.
Ти — вогонь душі і моя потреба.
Нічка за вікном. Снів тобі спокійних
у моїх руках, теплих і надійних.
Я люблю, як ти тихо засинаєш.
Ніжність у очах — знаю, що кохаєш.
Вії ловлять сон — мило і невинно.
Серце б’ється в такт у грудях безупинно.
Крізь густий туман я прийшов до тебе.
Ти — вогонь душі і моя потреба.
Нічка за вікном. Снів тобі спокійних
у моїх руках, теплих і надійних.
В цю туманну ніч, наче як в останнє,
обіймав тебе, мовби на прощання.
Твій солодкий сон — серця насолода —
звабила мене, твоя ніжна врода.
Крізь густий туман я прийшов до тебе.
Ти — вогонь душі і моя потреба.
Нічка за вікном. Снів тобі спокійних
у моїх руках, теплих і надійних.
Крізь густий туман я прийшов до тебе.
Ти — вогонь душі і моя потреба.
Нічка за вікном. Снів тобі спокійних
у моїх руках, теплих і надійних.
