Оля Полякова - Дякую

Коли закінчиться війна,
Я подзвоню усьому світу,
А потім стану до вікна
І буду довго-довго плакати.

Коли закінчиться війна,
Повернуться додому діти,
І ніч вже буде не страшна,
Як жити далі буду думати.

У той день
З присмаком щастя і горя
Я скажу «дякую».
У той день
На межі радості й болю
Я скажу «дякую».

У той день
Я подивлюсь в чисте небо
І скажу «дякую»!
У той день…
У той день…

Коли закінчиться війна,
Я обійму усіх знайомих,
Бо всі ми стали, як сім’я,
І в нас одна душа на мільйони.

Коли закінчиться війна,
До тебе прикладу долоні,
Розквітне квітами земля,
Коли закінчиться війна!

У той день
З присмаком щастя і горя
Я скажу «дякую».
У той день
На межі радості й болю
Я скажу «дякую».

У той день
Я подивлюсь в чисте небо
І скажу «дякую»!
У той день…
У той день…

У той день
З присмаком щастя і горя
Я скажу «дякую».
У той день
На межі радості й болю
Я скажу «дякую».

У той день
Я подивлюсь в чисте небо
І скажу «дякую»!
дякую, дякую

Коли закінчиться війна!
Коли закінчиться війна!