До тебе, мамо і тато, я лину,
Себе без вас, мов, не знайду.
Як вітер часу заніс на чужину,
І я сумую тут вдалині.
Ніч і думки не стихають
Про час, де усі разом ми.
Ваші голоси в моєму серці лунають
Кожні дні й вечори, вечори.
Мамо і тато, сумую я так,
Ви світочі в темряві ночі!
В ваших зіницях кохання горить,
Я мрію втопитись у них.
Мамо і тато, сумую я так,
І в світі немає дорожче,
Ніж опинитись, хоч би на мить,
В ваших обіймах міцних.
За вас моя душа клекоче,
Без вас сумую на землі.
Мені ви всього в світі дорожче,
Якби ж я міг вернути ті дні!
Мамо і тато, сумую я так,
Ви світочі в темряві ночі!
В ваших зіницях кохання горить,
Я мрію втопитись у них.
Мамо і тато, сумую я так,
І в світі немає дорожче.
Ваші обійми, як рятунок від бід,
Я мрію втопитись у них.