Прагнення волі бʼється у грудях, як пташка у клітці
Віра спалахує з кожним стисканням руки
Бачу своїх - впізнаю по зарубці, по знаку, по мітці
Жодного з них не заманиш на срібняки
Нас не спалило вогнем, не втопило водою
Мідними трубами нас не звели зі шляху
Ти вже лягай, а я ще тихенько постою
Ще помилуюсь, як місяць повзе по даху
Тільки не плач - у сльозах не знайдеш порятунку
Тільки не ний - не народиш запалу в нитті
Все в наших силах - ми люди міцного ґатунку
І ще буде любов, буде радість і щастя в житті
Бачу обличчя людей, що ніколи не прийдуть
Кращих за них я мало кого зустрічав
Ті, хто лишились, - хороші - дарують надію
Що в бурхливому морі знайдемо спокійний причал
Гарні причини нас спонукають до руху
Погані примушують мати ще більше вогню
Тож ті, що приходять, приносячи смерть і розруху,
Розвалять свої черепи об нашу броню
Тільки не плач - у сльозах не знайдеш порятунку
Тільки не ний - не народиш запалу в нитті
Все в наших силах - ми люди міцного ґатунку
І ще буде любов, буде радість і щастя в житті
Зорі розсипані в небі, як крихти кришталю,
Я б все дивився і мріяв, та мало часу
Не можу дозволити краяти серце печаллю
Бо як серце зірветься - впаду і не донесу
Є, що нести, є чим світити і гріти
Маю причину йти - і не одну
Ми з тобою коштовні й прекрасні, немов самоцвіти
Памʼятай свою цінність…
Ходи-но сюди - обійму!
Тільки не плач - у сльозах не знайдеш порятунку
Тільки не ний - не народиш запалу в нитті
Все в наших силах - ми люди міцного ґатунку
І ще буде любов, буде радість і щастя в житті
