І повзе ліниво човен
І гуркоче, і бурчить
Відки взявся, я не знаю
Чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче
Та леститься до човна
Мов дитя цікаво шепче
І розпитує вона
Хто ти, човне, що шукаєш
Звідки і куди пливеш
І зачім туди шукаєш
Що пробув, чого ще ждеш?
Біг мій вічний, вже не знаю
Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять, просять
В собі береги мене
Мене
Що тут думать, що тужити
Що питатися про ціль?
Нині жити, завтра гнити
Нині страх, а завтра-біль
Кажуть, що природа мати
Держить нас, як їм там тре
Навкінці мене цілого
Знов до себе відбере...
Хто ти, човне, що шукаєш
Відки і куди пливеш
І зачім туди шукаєш
Що пробув, чого ще ждеш?
Біг мій вічний, вже не знаю
Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять, просять
В собі береги мене
Мене
Не один втонув тут човен
Да не кождий же втонув
Хоч би дев'ять не вернуло, а десятий повернув
А хто знає, може в бурю іменно спасешся ти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти
Може іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти...
