Анатолій Костецький - «Добрий сніговик»

Сніговику, сніговику,
скажи нам - а навіщо
тобі дали мітлу таку,
яка за тебе вища?

Я нишком-тишком уночі
сніг підмету з дороги,
щоб діти, з дому ідучи,
не замочили ноги.

Сніговику, сніговику,
скажи-но - а навіщо
на голові твоїй стирчить
відрище-здоровище?

А щоб тоді, як місто спить,
малечі ковзанки залить
чи в заметіль кудлату
синиць туди сховати:
Нехай собі сидять під ним,
неначе це - пташиний дім.

Ну, а твоя морквина-ніс
навіщо - розкажи-но?

Якби колись пішов я в ліс,
то я б зайцям її одніс,
бо це - для них морквина.

Сніговику, сніговику,
ще трохи нас послухай:
навіщо в тебе рот такий -
од вуха і до вуха?

Ну, це відомо кожному:
без посмішки не можу я!