Я не там, де б я зміг не зійти з розуму
Не зведи, зрозумій, дай мені простору
Я не той, хто би в мить зупинив постріли
Й вискази без досвіду
Все, що маю віддам за твою посмішку
Не відштовхуй мене я і сам поміркуємо вдвох
А де зник Бог?
А може він, він в нас обох
Він в нас обох
Погляди висновки швидші за блискавки
Що ж ви так тисните
Я не із тих людей хто би міг стихнути
До цього звикнути й закрити
Свою душу
Я себе не змушу
Тож придивися глибше
Може цей лід вже рушить
І мені і тобі важко в цій зливі
Ми діти кинуті в бій, молоді й сиві
Як білий сніг чи то все вже вкрило попелом
Я б не знав цих думок та вони напролом
Тут і так іде дах. Кожен крок, помилку
Вже розбери по болтах
І давай поміркуємо вдвох
А де зник Бог?
А може він зник в нас обох?
Він зник в нас обох!
Погляди висновки швидші за блискавки
Що ж ви так тисните
Я не із тих людей хто би міг стихнути
До цього звикнути й закрити
Свою душу
Я себе не змушу
Тож придивися глибше
Може цей лід вже рушить
Бо я мерзну від твоїх слів
Я так мерзну від твоїх слів
Від твоїх
Я мерзну від твоїх слів
І так страшно що тобі навіть
Непотрібна відповідь
