Не було вже виходу
Окрім дурного випадку
Сам я тебе і вихопив
Як випадкову вигадку
Сам же тебе і вимислив
Сам же тебе і вичислив
І як пречистий вимисел
Поміж рядками вичитав
Я тебе мила вимолив
З божого саду виламав.
Пам'ять дощами вимило
Розум вітрами вимело
Хто тебе мила вимолив?
Хто тебе з неба виманив?
Звідки ти щастя випало?
Взяло мене і випило..
Хто тебе в бога вигадав?
І для чиєї вигоди?
І небеса відкрили ми
І обгорнули крилами
І не забракне сили нам
Поки шепочуть губи:
Мила а хто ти мила?
Любий а хто ти любий?
Пам'ять дощами вимило
Розум вітрами вимело
Хто тебе мила вимолив?
Хто тебе з неба виманив?
Звідки ти щастя випало?
Взяло мене і випило..
Хто тебе в бога вигадав?
І для чиєї вигоди?
