Викладати на Донбасі - це для божевільних
Мова губиться і тоне у вугіллі
Кругом корупція, деструкція і шовінізм!
Хто же нас врятує?
Проявить героїзм?
(СТУС! СТУС! CТУС!)
(СТУС! СТУС! СТУС!)
ДЛЯ ТЕБЕ ТУТ
(СТУС! СТУС! СТУС!)
ПІДНІМЕ БУНТ!
(СТУС! СТУС! СТУС!)
ПОБОРЕ ЇХ
(СТУС! СТУС! СТУС!)
ВРЯТУЄ ВСІХ
(СТУС! СТУС! СТУС!)
Скажи, мій брате, ти страждаєш?
(ТАК СТРАЖДАЮ!)
Що робити – ти не знаєш?
(НІ, НЕ ЗНАЮ!)
Червона імперія – має впасти
(О, ТАК, МАЄ ВПАСТИ!)
І на цей бій - я веду свою паству
(О, ВЕДИ НАС!)
(СТУС! СТУС! СТУС!)
Поки б′ється пульс
(Поки б'ється пульс.)
Не боїться куль
(Не боїться куль.)
Візьмем своє
(Візьмем своє.)
Нація живе
(Нація живе.)
(СТУС! СТУС! СТУС!)
Бог береже - кожного з нас!
(КОЖНОГО!)
Але, здається, Бог забув про Донбас
(О, ДОНБАС!)
Але я – не забув. І від цього - я тут
(ВІН ТУТ!)
Освятим чи ляжем? Ми у цей ґрунт
(СТУС! СТУС! СТУС!)
Поки б′ється пульс
Не боїться куль
Візьмем своє
СТУС
Я розумію, що новини
Щодень – то гірші
Але ми маємо з тобою
Бути сильніші
Бо за нас сидів Шевченко
Одинадцять років
І все одно не загубив
Свій талант пророчий
Тут одні лежать в могилах
Це – Веселий Цвинтар
Вони дивляться з гори
Як зростають діти
Знають мову предків
Що їх зростила
І ця мова житиме
Від отця – до сина
Ця країна – житиме, попри всі проблеми
Збережуть її: кулі та поеми
Я ще мало знаю, недостатньо вивчив
Але все, що мав, все, що накопичив
Я тобі віддам, моя країно
За те, що ти і я, обидва – непокірні
Обидва ми нескорені, і поки б'ється пульс
Я боротимусь за тебе
Завжди твій
СТУС! СТУС! СТУС!
СТУС! СТУС! СТУС!
СТУС! СТУС! СТУС!
СТУС! СТУС! СТУС!
СТУС! СТУС! СТУС!
Бути радянським громадянином – це означає бути рабом
Я ж до такої ролі - не надаюся
Скільки буду живий – стільки і б'юся
Зламані ребра, шрами і струс
Мене не лякають
Не будь я Василь
СТУС!