Ти як квітка що ростеш
на самій високій горі
В день коли ти зацвітеш
Я зійду з розуму теж
З розуму теж
Поки над нами
Сонце
Ми садимо квіти у грунт
Та ночами
Хтось топче
Садом чужим свій маршрут
Та твоє коріння
Не зупине страх
Навіть крізь каміння
Воно знайде шлях
Ти як квітка шо ростеш
на самій високій горі
В день коли ти зацвітеш
Я зійду з розуму теж
З розуму теж
Хтось стане старше
Хтось скаже лоба не морщ
Та поле наше
Після нас підливатиме дощ
Уяви яким стане наш сад
Ну а ми станем звуком трави та цикад
Ти як квітка шо ростеш
на самій високій горі
В день коли ти зацвітеш
Я зійду з розуму теж
З розуму теж