13:54 (душа)

І він писав:
Але ж від того лютого всі люди люті стали
І я один із них
І людяність від того лютого зникала
І я мало не зник
А може, й зник
А може, в пекло вже потрапив
Хоча не знаю ще за що, але там саме так, напевно
Такі думки були спочатку
Аж потім в них відчув невпевненість
Адже я вже казав колись
Потім забув, були на те причини, а
Потім пригадав, розбитий:
Таких, як ти, не може опинитись в злому місті
Через таких буває, забувають
Про самотність ту несамовиту
Через таких складають пісні
Зібратись по частинам і рушати
Якщо відстав то наздогнати
А якщо загубив, то винахідливішим
Мушу стати і знайти
Прошу, якщо я неохоче душу вкотре втратив
Знайди і поверни мені її, бо вмієш так лиш ти
Щоб залишитись в обіймах назавжди
Подалі від холодної, несамовитої, німої самоти