Хтось не помітить твої сльози
Що так давно стоять в очах
Хтось не почує твій голос
Коли ти кажеш про важливе
Поки всі про це мовчать
Але дим по оселі
Злива зі стелі
Танеш по підлозі
Ніби свічка, що згорає
Тиша тисне на легені
Зачиняєш двері
Так втомилась
Помилки, як квіти, збирать
Той туманний дим
Поверне пам'ять про минуле
Тільки з ним
Години, як секунди, були
Тане дим
Чому ж тоді з очей йдуть сльози
Так, ще мить
Тебе забрала в мене осінь
Ха! Ха-ха! Ха! Ха-ха-ха!
Нам би зустрітись серед ночі
Взяти холодного вина
І, напевно,
Це хтось колись наврочив
Що склалось так — то не наша вина.
А всередині все рветься
Серце з грудей б'ється
Вже давно був нами передбачений фінал
І сльоза таки зірветься
Прощатись доведеться
Треба йти
Кличе потяг на вокзал
І той туманний дим
Поверне пам'ять про минуле
Тільки з ним
Години, як секунди, були
Тане дим
Чому ж тоді з очей йдуть сльози
Так, ще мить
Тебе забрала в мене осінь
