А де ті тополі, до болі знайомі
Що гойдали в такт від вітру біля дому?
А де ті черешні, що так обережно
Нахиливши гілку, не зламати б решту?
А де руки ті, ті старенькі в зморшках
Що в обіймах зразу, по спині мурашки?
І де хата та, що навколо півні
Так кричать, що чути, мабуть, і на півдні?
Де те далеке
Де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя
Що ніколи не гасне?
Де те далеке
Де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя
Що ніколи не гасне?
Коли краї твоїх губ підняті
Твоя посмішка гріє багаттям
Коли краї твоїх губ опущені
Тоді й мої океани осушені
А ти знаєш, що зорі не гаснуть
Бо їм місяць підіймає настрій
Бо їм місяць розказує казки
І не дає впасти, як ти
Де те далеке
Де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя
Що ніколи не гасне?
Де те далеке
Де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя
Що ніколи не гасне?
