Ну що скажеш, командире?
Нас здається оточили.
Нас залишилось лиш двоє.
Ти і я і ми з тобою.
Що ти скажеш, вірний друже?
Ситуація не дуже.
Два рожка і дві гранати.
Перекуримо, солдате.
А зозуленька собі кувала,
А за обрій сонце западало.
Побратими двоє зустрічають вражу зграю.
Чи ж зустрінуть день, побачать як світає.
Чи ж зустрінуть день, побачать як світає.
Ну що скажеш, командире?
Ну давай на три-чотири.
Я вперед, а ти прикриєш.
Смерті все одно не минеш.
Що казати? Почекаєм.
Хай поближче підступають.
Ми сюрприз їм підготуєм.
Рукі ввєрх! – а ось вам куля.
А зозуленька собі кувала,
А за обрій сонце западало.
Побратими двоє зустрічають вражу зграю.
Чи ж зустрінуть день, побачать як світає.
Розкажи, мій вірний брате
Про свій край і свою хату.
Там де дім – співа потічок,
Вверх ростуть гілки смерічок.
Там чекає моя любка,
Птаха вірная-голубка.
В неї очі ніжно-сині.
На руках качає сина.
А зозуленька собі кувала,
А за обрій сонце западало.
Побратими двоє зустрічають вражу зграю.
Чи ж зустрінуть день
Так зустрінем день
А зозуленька собі кувала,
А за обрій сонце западало.
Побратими двоє зустрічають вражу зграю.
Чи ж зустрінуть день, побачать як світає.
Чи ж зустрінуть день, побачать як світає.
Так зустрінуть день, побачать як світає.
