Ох, яка ж ти красива. Я такий несміливий
Завжди рвався в бій, бо думав що знайомитись вмію
Але очі ці великі і я тупо німію
Я завмер, закляк на місці і долоні пітніють
Пацани мої сміються там на заднім фоні
А я слів не пам’ятаю – корабель мій тоне
Ти долоню простягнула, ти ім’я сказала
Посміхнулась мені й зникла, наче потяг з вокзалу
Я хотів, щоб підошва моїх моїх кросівок світилась
Я хотів щоб дівчина, що мені сниться – влюбилась
З ней піти у кафешку наприкінці того тижня
А потім - біля під’їзду цілуватися ніжно.
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно, ніжно
Я шукав тебе у снах і наяву усюди
Є прикмета – гарні очі. Поможіть же, люди!
Пацани вже не сміялись і зі мной шукали
Після школи по районах ми гурьбой блукали
Так минула осінь і зима пришла з снігами
І в однім дворі зустрівся нам двірник кульгавий
Він сказав, вона жила в квартирі двадцять першій
Та квартиру продали і не живуть там більше
Я хотів, щоб підошва моїх моїх кросівок світилась
Я хотів щоб дівчина, що мені сниться – влюбилась
З ней піти у кафешку наприкінці того тижня
А потім - біля під’їзду цілуватися ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно, ніжно
Я до школи плівся зранку. Я проспав і чорт з ней
Я на третій йшов урок. На серці в мене тошно
Я зайшов, а там вона сидить за моєю партой
Почервоніла, усміхнулась, а на косах банти
Я хотів, щоб підошва моїх моїх кросівок світилась
Я хотів щоб дівчина, що мені сниться – влюбилась
З ней піти у кафешку наприкінці того тижня
А потім - біля під’їзду цілуватися
Я хотів, щоб підошва моїх моїх кросівок світилась
Я хотів щоб дівчина, що мені сниться – влюбилась
З ней піти у кафешку наприкінці того тижня
А потім - біля під’їзду цілуватися ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно! Ніжно, ніжно, ніжно
Ніжно, ніжно, ніжно
