Бий,
Бий по моїй дурній гордині,
Об підлогу, об холодні стіни,
Щоб аж тріщини пішли в мені.
Лий,
Лий на мене свою образу,
Я заслужив усе одразу,
Я ж сам спалив наш тихий дім.
Потім мовчи…
І дозволь мені
Хоч на секунду торкнутись руки.
Я прийшов без броні — без сили,
На коліна впав, як ти хотіла.
Я спалив свою впертість дотла,
Залишилась лише вина.
Хочеш — карай,
Хочеш — рятуй,
Але спочатку просто почуй.
Подивись в очі — там не брехня,
Я без тебе вже не я.
Ріж
Ріж мої гучні слова,
Ті, що ранили сповна,
Бо гординя в них жила.
Крик
Крикни все, що накипіло,
Щоб між нами не згоріло
Те, що ще живе вночі.
Я розтанув,
Я зламався,
Я без тебе розгубився.
Я прийшов без броні — без сили,
На коліна впав, як ти хотіла.
Я спалив свою впертість дотла,
Залишилась лише вина.
Хочеш — карай,
Хочеш — рятуй,
Але спочатку просто почуй.
Подивись в очі — там не брехня,
Я без тебе вже не я.
