Знову нічка ця кличе
Серце рветься від крику
І я шукаю у світі
Свою єдину дорогу
І лиш навколо самотність
І лиш холодні ці стіни
Мене ніхто не врятує
Немає в мене вже віри
І душа ця рвана вже не знайде спокою
Та вже мені не треба, бо на краю я стою
Та не знайду себе я, це зрозуміє мати
Тому що вже крім неї нема кому любити
Знов я йду крізь тумани, де лиш тінь, де лиш спогад
І я кричу до неба: "Покажи цю дорогу!"
Покажи та скажи, як я маю прожити
Чи знайду я ще щастя, чи зможу я знов любити?
І душа ця рвана вже не знайде спокою
Та вже мені не треба, бо на краю я стою
Та не знайду себе я, це зрозуміє мати
Тому що вже крім неї нема кому любити
І душа ця рвана вже не знайде спокою
Та вже мені не треба, бо на краю я стою
Та не знайду себе я, це зрозуміє мати
Тому що вже крім неї нема кому любити
