Ніч обгортає місто в темний шовк
Я на балконі, телефон у руці мовчить
Ти не питаєш, а я все одно кажу
Що без тебе ці думки, як без вогню зима
Минулі рани не гоять, лиш шрамами ростуть
Але я тут, я стою, я не йду нікуди
Ти моя тиша, моя гучна війна
І цей дим — це паливо, що несе тебе луною
Чому я так боюсь cказати те, що в серці
Чому так просто втратити те, що не моє
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі
Ти спиш, а я пишу тобі вночі рядки
Про те, як голос твій тримає мене тут
Про те, як я сміюсь, коли боляче мовчати
Про те, як складно бути сильним, коли серце тане
Я не герой, я просто людина "Інь-Янь"
Що повторює твоє ім'я, коли стає темно
І якщо колись ми розійдемось у світ
Це буде не кінець, це буде просто відстань
Чому я так боюсь
Сказати те, що в серці
Чому так просто втратити те, що не моє
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі
Знаєш, буває, що серце губиться в собі
Але кожен раз, коли я падаю, ти є
І це не привід, це не гра
Це не сценарій
Це просто я тебе люблю
Тихо, без питань
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі
Я твій, навіть коли ти цього не чуєш
Я твій, навіть коли світ міняє колір
Не обіцяю зірок, не обіцяю сонце
Просто будь поруч, коли все минає вночі