Мені так страшно
покохати
І лиш з тобою
засинати
Я не забула
старі рани
Ще не загоілися
шрами
Загублен спокій,
вітер виє
Лиш ти і я -
це тільки мрія
Немає місця
думкам буденним
Я божеволію напевно…
Хто для тебе я, скажи?
Ти доводиш до межі
Закипає кров у жилах
Я несуся зі схилу
Хто для тебе я, скажи,
Ти доводиш до межі
Я зневірена в коханні
І надія не жевріє
Я не вірю у зізнання,
Не вірю мріям!
Та меня байдуже, що завтра,
Вчора я не памʼятаю
Тільки зараз і з тобою -
Це все, що маю!
І запах твій так манить,
я гублю себе,
Тону в твоїх очах
І спалах поміж нами
знищує мене,
У думках - я вже твоя
І нікуди не втікти,
сама не своя,
Хочу бути там же і ти
Але мені так страшно
покохати
І лиш з тобою
засинати,
Мені так страшно
покохати,
мені так страшно…
