Знов наді мною виростає сонм
Він, як собор
У ньому я щотижня молюсь
І ти
З'являєшся, Всевишня
Коли вібрує простір в унісон
З серцебиттям
І темрява колишня
Стискає подих
І серед колон
Крихкої тиші
Б'є у камертон
Терпке бажання
Смак дарує вишня
Я прагну поцілунку
Я тебе
Зі сну виводжу
Юна наречена
Нас огортає
Сяйво голубе
І опускає
Течія зелена
Торкання уст
Лякливе і слабке
Вплітається
В малюнок гобелена
