На нашій вулиці ліхтар
І тільки бачить хай,
Як я живу в твоїх слідах
І бачить цей німий відчай.
Після розлуки біль,
Ти навіть не впізнав.
Тебе кохала сильно я,
Ти тільки обіцяв.
Ти ніколи не любив мене
І ніколи не жалів мене,
Ти просто користувався мною
І собі пристосував.
Я до тебе мов у сон прийшла,
Я кохала, то чому тепер
Я мушу в серці мовчки
Будувати цей бар'єр?
Ти ніколи не любив мене
І ніколи не жалів мене,
Ти просто користувався мною
І собі пристосував.
Я до тебе мов у сон прийшла,
Я кохала, то чому тепер
Я мушу в серці мовчки
Будувати
Цей бар'єр?
А час повільно йде вперед,
Та не сховає давніх ран.
Твої слова мов тихий дим,
Розвіявся в туман.
Я зрозуміла лиш тепер
У тиші цих ясних ночей,
Що ти був просто перехожим
У лабіринтах тих ночей.
Ти ніколи не любив мене
І ніколи не жалів мене,
Ти просто користувався мною
І собі пристосував.
Я до тебе мов у сон прийшла,
Я кохала, то чому тепер
Я мушу в серці мовчки
Будувати цей бар'єр?
Ти ніколи не любив мене
І ніколи не жалів мене...
Ти ніколи не любив мене
І ніколи не жалів мене,
Ти просто користувався мною
І собі пристосував.
Я до тебе мов у сон прийшла,
Я кохала, то чому тепер
Я мушу в серці мовчки
Будувати
Цей бар'єр?
