Ми ловили нескорені хвилі
Поза виміром знаних стихій
Де розкидані на небосхилі
Тільки залишки наших надій
Не торкнутись тебе непомітно
Поки морок безодні мовчить
Я колись віднайшов твоє світло
Що тепер мені ледь мерехтить
Знай, не зігріти долонями сніг
Тану, я тану в обіймах твоїх
Дай зупинитись хоча би на мить
Бігти не стану, бо тану, я тану
Не важливо що було і буде
Коли серце під владою криг
Коли холод наповнює груди
Щоб сховати тебе від усіх
Може час достеменно покаже
Чи мій слід у відлунні не зник
Та одне із твоїх відображень
Залишилось зі мною навік
Знай, не зігріти долонями сніг
Тану, я тану в обіймах твоїх
Дай зупинитись хоча би на мить
Бігти не стану, бо тану, я тану
