Я віддавав себе всього роботі
Я відкладав особисте на потім
А ти кричала, била посуд
Просила увімкнути серце і вимкнути мозок
А я не вмію так жити, ти ж знаєш
Сама обрала, за кого виходила заміж
Я все ще той, але уже трішки інакший
Всі мої фішки поміняю на твої фісташки
А твої сльози впали на подушки
Бо в нас не так як пишуть твої книжки
Але обійми мої наче дужки
А в них слово кохаю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму
Я злижу сіль завжди із її ран
Я як УЗД бачу на душі шрам
Я любив поблукати з нею різними дворами
Я любив проживати швидше за
годинник час
Ми ловитимемо зайчики навіть без сонця
Ну Бо я люблю ловця
Ти краще Запитай у творця
А краще не питай ти краще просто простеж
Протоптані стежки, тобою мною теж
Я прийду як позвеш, весь світ перевернеш, вже не треба ліки,
Бо лікар тобі прописав тільки мої окуляри у яких не видно меж
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що досі, тебе люблю
Йдеш? — то іди, і не обертайся
В добру дорогу відпущу
Як стане важко, не повертайся
Тому що знову, тебе прийму