Я приїздила на вокзал, чекала довго тут
З вагону знов не він, а він забув маршрут
І я купую в магазині кріплене вино,
Я трішки питиму й дивитимусь кіно
Ледве відкриваю очі, дивний сон,
Він був у піджаку, хоч не його фасон
Дивлюся на столі букет, лежать його ключі
Не чула я, як він зайшов вночі
Еу-еустома
На столі стоїть у скляній вазі
То є знак, що він вдома
І я блукаю по квартирі, а його нема
Не розумію як, чого я знов сама
А на столі стоїть букет, невже такий фінал?
Чекати буду знов, я їду на вокзал
А на вокзалі людно знов, занадто довго тут
З вагону знов не він, а він забув мрашрут
І я купую в магазині кріплене вино,
Допоки не гірчить мені воно
Еу-еустома
На столі стоїть у скляній вазі
То є знак, що він вдома
Еу, слава Богу, що то не троянди,
Стягнув із чиєїсь віранди,
Загорнуті в целафан
З "Еу" почнеться роман
Еу-еустома
На столі стоїть у скляній вазі
То є знак, що він вдома
